Під час поминального слова єпископ висловив співчуття сім’ям, близьким та друзям загиблим. За словами архиєрея, загиблі воїни стали взірцями жертовної любові до України та виконали «свій громадянський і військовий обов’язок перед Вітчизною, захищаючи цілісність і соборність нашої держави та мирне майбутнє українського народу».
Євангеліє розповідає нам про три зустрічі Ісуса з горем втрати близької людини: смерть єдиного сина вдовиці з Наїн, смерть дочки начальника синагоги та смерть Христового друга Лазаря. У кожному з цих випадків Господь потішає рідних, а через Свою смерть та воскресіння свідчить, що ця розлука для віруючих в Бога людей є тимчасовою. Владика Ярослав закликав усіх поглянути на воїнів-героїв не очима істориків, політиків, науковців, але очима Божими, в яких покійні Ігор та Мар’ян є тими, хто виконав заповідь Христа: «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Йо. 15,13).
Проповідник додав, що військові відстоюють свободу в гарячих точках на Сході України, а для тих, хто залишається в місцях свого проживання, передова через молитву і піст має пролягає у власному серці.
о. Олег Чупа,
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
18 липня - похорон Ігора Бориса у м. Дрогобич
19 липня - похорон Мар'яна Дишеля у м. Стебник
- Владика Ярослав: Покаяння є безперервним і постійним станом тих, хто прагне з’єднання з Богом
- Проповідь на неділю після Богоявленням (2023)
- Владика Ярослав: Приймаючи хрещення від Йоана, Ісус, хоча і вільний від будь-якого гріха, хотів взяти участь в нашому становищі – скривджених і принижених гріхом людей, які потребують очищення
- Проповідь на Богоявлення (2023)
- Владика Ярослав: Покаяння – це сила, яка наближає людину до Бога
