SDE

Ми через інших доторкаємося до Бога, а Бог через них доторкається до нас [фото]

14 лютого 2018
Друк E-mail
Фото катехитичної школи ім. І.Снігурського
Один християнський автор порівняв людей із клубками ниток. Вони різні за величиною, кольором, у кожного свої справи, усі кудись поспішають. Та вони не відають, що є елементами одного великого гобелену і мають одного Господаря, який прагне, щоб вони, чи то випадково, чи ні, перетинаючись, робили одні одним приємні речі, в’язали міцні вузли.

За словами св. Павла «давати краще, ніж брати». Щоби всім було добре, треба вміти ділитися: своїм часом, увагою, любов’ю, гостинцем… Тільки так можна «засмакувати» щастя.

Направду щасливими почувалися ми, група «колядників» із катехитичної школи ім. єп. І. Снігурського, що діє при храмі св. ап. Андрія у м. Самбір, разом із священиком, катехитом та регентом церковного хору, коли відвідували мешканців спеціальних закладів.

«Озброївшись» музичними інструментами, колядками, добрим настроєм та гостинцями, ми несли радісну звістку про «три празники вкупі» людям похилого віку та інвалідам – мешканцям будинку Самбірського територіального центру. Потім відвідали дітей школи-інтернату с. Лаврів на Старосамбірщині. Ніколи не забудуться ні ті сльози на очах людей похилого віку, ні щирі усмішки на дитячих обличчях.

Наступного дня здійснили ще дві приємні поїздки: у Буківський дитячий будинок-інтернат на Старосамбірщині та дитячий будинок «Рідний дім» у с. Корналовичі. Тут найприємнішим було те, що нас впізнавали: «А ми вас пам’ятаємо». Очевидно, вузлики нашої дружби потихеньку затягуються, і це дуже добре, адже ми потрібні їм, а вони нам.

Хтось мудрий сказав, що ми доторкаємося до Бога через інших, а Бог через них доторкається до нас. Амінь.

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Самбірський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори