Старосамбірщина прощалась зі захисником Володимиром Лужецьким [фото]
SDE

Старосамбірщина прощалась зі захисником Володимиром Лужецьким [фото]

21 липня 2018
Друк E-mail
Похорон Героя
У п’ятницю, 13 липня,  сотні небайдужих громадян зійшлися до дому Лужецьких, що у Верхньому Лужку на Старосамбірщині. Зібралися, аби провести в останню путь Героя Володимира, життя якого трагічно обірвалось 9 липня у Краматорську. Володі у вересні виповнилося б 23. Він наш Герой. На жаль, посмертно…

Домовину з тілом загиблого воїна на батьківську землю привезли на світанку п'ятниці. Делегація району ще в четвер увечері виїхала на межу Львівської області, аби там зустріти Героя. Попри запланований графік, зустріч змістилася на кілька годин. Близько шостої ранку жителі Старого Самбора спільно зі своїми духовними наставниками - отцями Михайлом Николином та Іоаном Біликом молитовно зустріли Володимира Лужецького. Коли Героя везли на рідну землю, у населених пунктах обабіч дороги миготіли лампадки, подекуди місцеві жителі навколішки зустрічали колону.

У п'ятницю, 13 липня, сотні людей прийшли до оселі Володимира. Прийшли, аби провести в останню путь новітнього Героя, який у 19 років зробив свій вибір - стати на захист України. Того дня гірко плакали і ті, хто знали Володю, і ті, хто не був із ним знайомий. Сльози бриніли й на мужніх та втомлених війною обличчях наших захисників, які приїхали на похорон побратима. Адже важко усвідомити, що ця війна забирає життя у таких ще зовсім юних українців. Володимир, мабуть, мав свої плани на життя, мав би створити гарну сім'ю. Та своїм найпершим обов'язком вважав здобути мир для України. На жаль, до втілення своїх мрій захисник не дожив. На жаль, миру, якого так прагнув, так і не побачив. Просто неможливо змиритися із такими смертями, адже гинуть найкращі. Рідні, односельчани, побратими пригадують про Володимира Лужецького лише позитивні риси. Адже він був самовідданий та вірний, такий, на кого можна було покластися.

-Кожним своїм ділом, кожним своїм словом Володимир віддавав всього себе Україні. Жоден з військових не скаже про нього поганого слова. Йому можна було довіряти. Усі довіряли йому і він виправдовував довіру щосекунди, щохвилини, щогодини, - говорив заступник командира бригади з виховної роботи.

Провести Володю в останню путь прибуло чимало побратимів, односельчан, а також духовенство, районна влада, воїни-захисники зі Старосамбірщини, небайдужі до чужого горя та України люди. Прощання у Верхньолужоцькому храмі святої Параскевії тривало понад годину. Похоронну відправу служило понад двадцять священиків різних конфесій. На могилі Героя скорботна громада виконала Державний славень.

Тобі, Володю, дякуємо за жертовність. У нашій пам'яті Ти назавжди залишишся ще таким юним, однак вже таким мужнім…

Любов КІПОРЕНКО

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори