SDE

У Старому Самборі відсвяткували сторіччя Злуки [фото]

24 січня 2019
Друк E-mail
Фото Тараса ПЛЕТЕНІ
Кожного року 22 січня українці збираються разом, аби відзначити чергову річницю багатогранної події – День Соборності України. Почасти люди забувають чим є особливий для нас цей день, одні приходять за завичкою чи з ввічливості, інші надто зайняті «своїм життям» щоб пам’ятати чи надавати будь якої ваги такому святу. Власне, тому і не приходять, мовляв – це зовсім не потрібно, «не модно…», «…нехай йдуть ті, хто немає що робити…», «...є і важливіші справи…» тощо. Проте Україна впевнено існує на карті світу, долаючи військову агресію, шквал людської байдужості та егоїзму, часто зневаги, популізму, корупції і т.д. Не дивно, коли хтось спитає : «Як ще досі ми не розсіялися поміж іншими націями, а навпаки всіляко подаємо надію іншим».

Старе як світ прислів’я виводить важливу істину – «Надія помирає останньою». То чого ми чекаємо, коли «надія» є ключем прогресу для усього українського народу. Можливо саме це мав на увазі Михайло Коцюбинський, коли писав - “ Щоб прийшло на землю сподіване щастя, …” нам усім потрібно діяти!!!

Гадаю, що 22 січня - День Соборності України або як ми ще називаємо - день Злуки продовжує тривати як ДІЯ, яку успішно розпочали провідники УНР та ЗУНР об’єднавши країну в єдину та неподільну державу.

(історична довідка) На початку 1918-го у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. В грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Як і тоді сьогодні перед нами безліч випробувань. Саме тому ми так урочисто збираємося на різноманітні акції, віче, де щоразу пригадуємо молодим поколінням українців - багату історію нашого народу. У спільній молитві згадуємо усіх, хто склав своє життя за волю України, та за тих хто сьогодні продовжує цю боротьбу.

Не залишилась осторонь також і громада Старого Самбора. Відзначити 100 річницю Акту Злуки зібралось багато містян, серед них також були присутні очільники району та міста і гості із сусідніх сіл. Розпочали святкування Молебнем до Пресвятої Богородиці у храмі Святителя Микола. У слові-проповіді отець декан Михайло Николин провів паралель між євангельськими подіями, коли страх сковував апостолів, а Христос збирав їх знову разом, єднаючи наляканих та розпорошених учнів у Дусі Святому. Подібно і довгоочікуване літечко Злуки 1919 року приходить до українського народу, коли Софіївська площа у Києві собирає всіх воєдино.

Відтак на церковному подвір’ї діти утворили символічний ланцюг в пам'ять Соборності, тримаючи у руках синьо-жовту стрічку. Разом з тим продублювали великі міста, якими проходив Живий ланцюг від Івано-Франківська до Києва, при цьому щоразу піднімаючи прапорці та вигукуючи назву міста.

Після завершення флешмобу спільно заспівали гімн «Боже великий єдиний..» та Державний Славень. Продовжили урочисте святкування 100- річчя Дня Соборності у приміщенні Музичної школи. Там на присутніх чекав колоритний та живий концерт, який поєднав у собі різноманітні інтерпретовані колядки та щедрівки у виконанні відомих колективів району.

«Акт Злуки» 1919-го року дав добрий старт, чудовий приклад, як потрібно йти до єдності. Ентузіасти того часу, люди країни зібрались на Софіївській площі тому, що прагнули бути вільними. Водночас і ми сьогодні запитаймо в себе, що для мене є день Злуки. Це лише папірець, який збагатив підручник з історії Української Держави чи можливо набагато більше. Можливо це чітка і непохитна позиція сина та доньки України.

Так, мир ніколи не дається легко, мир здобувається тяжкою працею. "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, бо вам призначено скалу сесю розбить." – вірить і досі, вслід за Франком той, хто щирим серце любить Свою рідну Батьківщину.

Акт Злуки це не лише документ чи явище, це спосіб мислити інакше, нагода творити щось добре, можливість змінити себе, а відтак змінювати світ. Саме тому щороку ми відзначаємо пам’ятні події з історії нашої країни. Чисте серце, добрий помисел і любов до Батьківщини стали рушійною силою для людей країни, чия епоха вистраждала для нас НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Нам, натомість, залишається зберегти цю Єдність, жити тут і тепер, зберігаючи у пам’яті насправді великі досягнення нашого народу.

Тарас Плетеня

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою
Воскресіння Христове

pascha

Архів
^ Догори