Та чи добре знана вона тепер пересічному жителю Старого Самбора? Напевно,ні? От і активні старосамбіряни вирішили цю прогалину заповнити.
Минулої неділі на будинку по вулиці Лева Галицького, навпроти музичної школи, освятили меморіальну дошку на честь цієї знаменитої жінки. У цьому будинку Юлія Кархут народилася, зростала та доживала віку. Дати її життя: 21 січня 1905 року та 1 листопада 2000 року. Це довгий вік, під час якого були злети і падіння. Як пише дослідник історії Старого Самбора Олександр Глінка, уже на першому році свого життя Юлія залишається напівсиротою - помирає її батько. Через деякий час мати Юлії виходить заміж вдруге. Та й цей шлюб не був тривалим. Після втрати чоловіка мати сама виховує чотирьох дітей. Коли почалась Перша світова війна, вся сім'я перебирається до Відня, втікаючи від російської окупації. Там мала Юля йде в перший клас початкової школи. Відтоді у неї залишились гарні знання німецької мови. Після визволення Старого Самбора сім'я повертається додому. Ще з дитинства у Юлії проявився талант до співу та акторства. В юнацькі роки вже добре знала нотну грамоту. Зрештою, мала гарну освіту. Закінчила вісім класів гімназії Святої Ядвіґи у Перемишлі. А далі - театр, сцена! Працює в Українському рухомому драматичному театрі Івана Когутяка. Потім три роки виступів в Українському хорі Дмитра Котка. Водночас не забуває і про науку. Навчається співу в професора Львівської Консерваторії Романа Любинецького. Потім - переїзд до Чехії, де продовжує навчання у професора Теодора Черніка у місті Брно. Працює в Українському драматичному театрі у Празі. Перед війною повертається в Старий Самбір. Працює в Дрогобицькому музично-драматичному театрі. Бере активну участь у роботі драматичного гуртка при Старосамбірській “Просвіті”, стає солісткою хору "Сопілка" міста Старого Самбора. Після смерті матері вимушена полишити роботу в Дрогобицькому театрі та остаточно перебирається на помешкання у Старий Самбір. В 1951 році внаслідок нещасного випадку отримує інвалідність… Машина, якою перевозили артистів, перекинулася, Юлія отримала травму ноги, яку згодом довелось ампутувати.
Освятив меморіальну таблицю та відслужив поминальну відправу отець Михайло Николин. Відтак запросив усіх присутніх до затишної парафіяльної світлиці - "Карітасу", де провели вечір-спогад, присвячений Юлії Кархут.
"Ця унікальна жінка не мала чоловіка, вона не залишила дітей, онуків, але вона залишила по собі світлі спогади, взірцевий приклад для наслідування, приклад служіння Богові, Україні та справі, якою займалася", - промовив отець Михайло. Цього дня прозвучало багато цікавих та теплих спогадів, зокрема й з вуст її племінниці Тетяни Лісної.
Як розповіла одна з організаторів заходу Любов Галай, ідею увіковічнити пам'ять славної землячки Юлії Кархут висловив Богдан Жидик, підтримали союзянки разом із отцем-деканом Михайлом Ноколином та міською радою. Окрім того на заході виникла ще одна ідея, аби звернутися до міської ради з листом, щоб одну з вулиць міста назвати на честь Юлії Кархут.
Шлях, сповнений солодких та гірких митей, прожила ця славна краянка. Тож хай живе вона у пам'яті нащадків…
Марія КУЗЬМИН
- У Старому Самборі відбувся "Тиждень соціального служіння" [фото]
- "Молитовна мобілізація" та молитовне стояння У Старосамбірській парафії УГКЦ в другу річницю повномасштабного вторгнення російських окупантів
- У Старому Самборі відбувся фестиваль Розколяди [фото]
- У Мшанці встановили новий рекорд України з наймасовішого виконання колядки
- Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині
