SDE

У Добромилі відбулись поминальні богослужіння за жертв НКВД

23 червня 2013
Друк E-mail
www.dobromyl.org
Меморіал в урочищі Саліна, м. Добромиль
22 червня у м. Добромилі відбулось вшанування пам'яті невинно закатованих військами НКВД у 1941 році в урочищі Саліна. Цього дня у храмах м. Добромиля відбулись поминальні богослужіння за жертв тоталітарного режиму.

Поминальні богослужіння розпочались біля приміщення колишньої тюрми, де було відслужено панахиду. Відтак молільники, очолювані духовенством, вирушили до урочища Саліна, де вірні різних конфесій з'єднались у молитві за невинно убієнних.

Поминальне богослужіння в урочищі Саліна очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Йому співслужив о. Григорій Комар (протосинкел єпархії), о. Віктор Коцеміра (декан Добромильський) та священики Добромильського деканату. Разом з вірними молились представники влади та патріотичних організацій.

У поминальному слові владика Ярослав закликав вірних ніколи не забувати тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи українського народу. Єпископ поділився спогадами про свій недавній візит, як учасника Постійного Синоду єпископів УГКЦ, до Казахстану. За словами архиєрея, тамтешні мешканці з великою пошаною вшановують людей різних національностей, які невинно загинули на їхній землі від рук комуністичної влади. Саме так належить українцям пам'ятати і молитись за тих, чиє життя було по-насильницьки обірване катами НКВД.

Своїм співом пам'ять жертв в урочищі Саліна звеличив львівський хор "Дударик", а також дрогобицький хор "Бескид". Доткор історичних наук Михайло Кріль розповів учасникам поминального богослужіння про жахливі обставини драматичних подій того часу.

Довідка

Саліна (з лат. salina - соляна) - це назва урочища та соляної шахти поруч з Добромилем. У червні 1941 року після нападу Німеччини на СРСР війська НКВД заповнили цю шахту людськими тілами. Сюди приводили засуджених з інших міст, або ж місцевих жителів. Спершу людей розстрілювали, а коли не вистачало патронів їх били дерев'яними молотами, на кінцях яких були гострі цвяхи. Інколи напівживих людей кидали в шахту на стометрову глибину. За різними оцінками істориків тут загинуло від трьох до п'яти тисяч людей. Про цю трагедію нагадує меморіал - людина, що підіймається з глибини соляної шахти та простягає руки до неба.

о. Олег Чупа,
Прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Теми: протосинкел, Добромильський деканат, Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори