SDE

Піша «Проща життя» з міста Самбора разом з великим митрополитом Андреєм до села Биличі [фото]

09 червня 2015
Друк E-mail
Піша проща до с. Биличі
Саме так її «охрестив» головний капелан Самбірсько-Дрогобицької єпархії та незмінний духівник піших паломників до села Биличі, що на Старосамбірщині, о. Тарас Рисей. Уже вкотре, розпочинаючи процесійну ходьбу, від храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Самбора у напрямку відпустового місця, він підбадьорив усіх добрим словом, оголошуючи цю пішу прощу особливою. «Ми, як завжди, йдемо до Богородиці вгості, вибравши кращу частку серед багатьох справ. Але сьогодні ми крокуємо туди не одні. У цій довгій і виснажливій дорозі, яка є символом духовного життя християнина, поряд з нами подорожуватиме великий митрополит Андрей Шептицький!», – наголосив він.

На вулиці світило ясне сонце. Вітер здіймав у повітря гарячу пилюку. А прочани йшли, співаючи, єдиним серцем та пересохлими устами, «Ісусову молитву»: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Майже всю дорогу отець Тарас та брати- семінаристи провадили тематичні науки, підкріплюючи духовно тих, які знаходилися поряд. «Таких реколекцій, – говорили люди, – де би було так багато цитованих думок митрополита Андрея Шептицького, стосовно духовного життя і становлення християнина, ми ще не чули!» Так, атмосфера, справді, була не такою, як завжди! У селі Воютичі біля місцевого храму добрі парафіяни, як і кожного року, влаштували смачнючий обід. Однак, ці люди гостили «билицьких» прочан не лише хлібом-сіллю, а й таємничою привітністю всього свого єства. Після Молебну та відпочинку, колона щасливих паломників знову відправилась у дорогу. Молились за воїнів АТО, навернення ворогів-окупантів, тих, які постраждали і терплять воєнні лихоліття на Сході України…

Люди підходили до мікрофону і просили прочанську родину молитись у їхніх окремих наміреннях. Між невеликими паузами, юні особи із самбірського осередку «УМХ», співали чудові богородичні пісні, які налаштовували подорожніх до ще гарячішої участі в молитві. У селі Лютовиська, на подвір’ї пана Івана Куця, паломників знову чекала «звична несподіванка», адже кожного року його та кількох добрих сусідів родини, організовують для богомольців перекуску та повноцінний перепочинок. Подякувавши Богові та цим прекрасним людям, паломники знялися із місця, і навіть незчулися, коли пересікли межу села Биличі. Ноги не боліли, але якось дивно гули, швидко наближаючи своїх побожних господарів до визначеної цілі. Біля каплички у лісі о. Володимир Нестер та інші священики з Добромильського деканату, влаштували гідну зустріч, запросивши прочан до спільної молитви. Ввечері відбувся похід із свічками до польової фігури Пресвятої Богородиці, а опісля – духовні чування та молодіжний концерт, на якому виступало чимало юних людей, готових дарувати радість і мир, всім нічним глядачам. Отець Тарас Рисей та члени організації «УМХ» м. Самбора презентували присутнім прочанам чудову мотиваційну виставу про «Духовного Лікаря», а вкінці – відбувся дебют нової пісні «Проща життя», яку духівник «билицьких» паломників присвятив саме цій незабутній події… А потім ще була ватра, іскри понад ялини і… молитва, молитва, молитва під омофором зоряного неба та люблячої Матінки – Діви Марії…

За повідомленням
учасників паломництва

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Добромильський деканат, Самбірський деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори