SDE

Вірні Старосамбірського деканату здійснили пішу прощу до Билич

10 червня 2015
Друк E-mail
Заступайся, Пречиста, Дай духовно прозріти! Бо хто серце очистить, Буде в Господі жити.Наталя Богуслава

Яким би величним не був шлях людини, які б випробування і перемоги не готувала їй доля, щоб бути щасливою, їй потрібен отой маленький земний рай, де все оповите взаємною любов’ю: адже людина потребує захищеності та впевненості у собі, тепла і турботи. Хто, окрім Господа, може дати це на землі? Звичайно, людина! Ота єдина, що і є твоєю частиною, твоїм віддзеркаленням.

З ласки Божої ми маємо зараз можливість пішою прощею відвідати багато місць і помолитись до Матері Божої, нашої заступниці. Бо ніщо не може зрівнятися з тією глибокою внутрішньою насолодою і духовним спокоєм, які ми зможемо отримати.

6-7 червня року Божого 2015 відбулась вже традиційна проща зі Старосамбірщини в село Биличі до чудотворної ікони Божої Матері. Для мене – це особливе місце. Мимоволі згадую прощу 2012 року,коли ішла вперше. В селі Коневі здійнявся сильний вітер. Крізь стіну дощу й граду на відстані метра нічого не було видно. . . Промокло все, дорога розкисла, проте ніч була теплою, тож все гарно закінчилось. І зараз переконую усіх, хто сумнівається – ходіть з нами, ви цього не забудете, буде дуже гарно.

Сонячним видався цьогорічний суботній ранок. Вервечкою потягнулися люди до храму Святого Миколая. Кількість прочан перевершувала всі попередні (більше 150). Спочатку при такій кількості людей не так легко стати в колони, всі метушаться, бігають, проте спільна молитва потрохи все впорядковує, втихомирює.

Ще біля храму отець Михайло, благословляючи на щасливу дорогу, ознайомив із словами святого Августина, під гаслом яких відбувалася ця проща: «Люби Бога і роби, що хочеш».

Вдало поєднуючи приємне з корисним, прочани прослухали п’ять реколекційних наук, які підготували отці деканату: Олег Здреник, Микола Делінкевич з Великосілля, Михайло Постолюк з Головецька, Іван Гнатів з Мшанця та Михайло Николин, декан Старосамбірський.

Важко говорити про Божу любов у світі, який Його не знає. В історії людства нелегко знайти такий момент, який тепер переживаємо, коли це Слово настільки зневажене, продане, висміяне, коли люди ненавидять одні одних, а Церква проголошує Євангеліє про любов. І тому культ серця Христового є нічим іншим, як запрошенням людини до взаємності у любові до Бога.

За роздумами шлях долався доволі легко, фізична втома відходила на останнє місце. Запалу й енергії в подорожніх було хоч відбавляй. Так непомітно, із молитвою та науками перед нами відкривалися села: Стара Сіль, Засадки, Скелівка, Конів, Буково, парафіяни яких кожного року нас з нетерпінням чекають та гостинно приймають.

За час нашої пішої ходи з неба не впала жодна крапля дощу, і ми стомлено, але радісно входили до села. Пригадуються слова Блаженнішого Святослава під час Всеукраїнської Молодіжної прощі у Зарваниці: «Як сьогодні нам потрібно відчути себе любленими, що попри всю нашу грішність Бог нас продовжує любити і та любов є оживляючою, спасаючою, яка не дає можливості нам загубитися на тих непростих дорогах сучасного людського життя. Та тільки та любов може бути фундаментом щасливої сім’ї і родини, бо людина покликана любити і бути любленою. Хто не любить Бога і не відчуває себе любленим Богом, той не вміє любити ні своєї Батьківщини, ні свого народу, ні своєї землі, ні інших людей».

Від часу мого першого кроку біля джерела пройшло вже чимало часу, проте незмінним залишилось бажання повернутись сюди. І так приємно, що це відчуття є у всіх прочан, котрі вирушили до Билич.

Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;у нас нема
Зерна неправди за собою.
( Т. Шевченко «Доля»)

Олена ДОХНЯК

Теми: Старосамбірський деканат, Добромильський деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори