Під час проповіді владика Ярослав наголосив на особливому значенні місця паломництва: «Пацлавська ікона Пресвятої Богородиці і ця благословенна земля є свідченням глибоких корінь християнської віри нашого народу, завдяки якому впродовж багатьох століть йому вдалося встояти попри різноманітні бурі і випробування». Українська Кальварія, за словами проповідника, неодноразово ставала місцем, де вірні знаходили розраду і захист у найтемніші історичні часи. «Наші предки йшли на Кальварію з великою довірою у Божу допомогу. Чудотворна Пацлавська ікона – це надприродна відповідь і дар Богоматері своїм молільникам», – наголосив владика.
Сьогодні, зазначив єпископ, паломники приходять сюди у «дуже скорботний час війни, яка вже триває четвертий рік», щоб просити у Богородиці справедливого миру і визволення від окупанта. Він підкреслив, що кожна така проща є «особливим моментом зустрічі із Пресвятою Богородицею», бо саме тут, «через Неї, відкрите небо і відкрите серце нашого Господа Ісуса Христа до наших молитов», – підкреслив єпископ.
Роздумуючи над недільним євангельським уривком, проповідник наголосив, що Боже Слово є джерелом життя і сили: «Боже Слово є творчим, бо ним Господь сотворив усе, що існує; воно є сильним, бо ним Він виганяв демонів і воскрешав померлих; воно є зцілюючим, бо ним Він оздоровлював недужих і прокажених. У Божому Слові криється Божий Дух і Боже життя (пор. Йо. 6, 63)», – зазначив проповідник.
Коментуючи євангельський уривок, архиєрей відзначив дві основні теми: надприродна діяльність Ісуса і життєві труднощі людини. «Єдиним, про кого священне Писання розповідає як про Того, Хто ходив по воді, – Господь наш Ісус Христос. Сьогоднішня ж євангельська благовість свідчить, що по воді йде людина – апостол Петро. Це стає можливим завдяки вірі в Ісуса Христа, який на сумніви та переляк учнів відповідає: “Заспокойтесь, – це Я, не страхайтеся!” (пор. Мт. 14,27)», – підкреслив архиєрей.
Далі Владика Ярослав звернув увагу на страх і тривогу учнів, залишених у човні під час бурі: «Втрата довіри до Бога є найбільшою трудністю в часі тривог – бурі нашого життя… У моменти тривоги, коли ми не знаємо, як жити далі, ми говоримо: “Якби Ісус був тут!”». Але, наголосив владика, Христос завжди поряд: «Тієї ночі, коли Ісус молився серед пагорбів, Він також бачив посеред розбурханих хвиль своїх учнів… і о четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ступаючи морем (пор. Мт. 14, 26)», – наголосив владика.
Присутність Ісуса, пояснив архиєрей, не гарантує відсутності труднощів, але змінює спосіб, у який ми їх переживаємо: «Коли Ісус є присутнім біля нас, це не означає, що ми не можемо мати багато викликів, непередбачуваних труднощів. Але Його присутність у “човні” змінює те, як ми переносимо цю бурю нашого життя», – зазначив єпископ.
Зупинившись на постаті апостола Петра, владика зауважив, що його віра стала «мостиком, який дає можливість переступити власні людські межі». «Віра – це особистий стосунок між людським – обмеженим і Божественним – Всемогутнім. Це – невимовна можливість бути сильним Божою силою і на межі своєї обмеженості досвідчувати не хаос і смерть, але Всемогутню Божу присутність». Навіть коли Петро почав тонути, Ісус «подає йому руку, витягає з моря і каже: “Маловіре, чого ти засумнівався?”», – зауважив владика.
Архиєрей підкреслив, що Господь і сьогодні кличе нас іти по «розбурханих хвилях» життя: «Якщо тебе мучить хвороба, ти можеш сказати: “Боже, повели мені пройти по хвилях цієї хвороби до Тебе”. Якщо фінансова криза зруйнувала твоє життя, ти можеш сказати: “Боже, повели мені пройти по хвилях цього лиха”. Якщо у тебе виникли проблеми у подружньому житті, ти можеш сказати: “Боже, повели мені пройти по розбурханих хвилях мого шлюбу”», –сказав архиєрей.
Далі владика зосередив увагу на постаті Пресвятої Богородиці, Яка є Матір’ю Надії: «Ми звертаємося до Неї зі словами, які відлунюють дитячою довірою пацлавського пастушка: “Матінко, допоможи”. І Вона їх чує… Її обійми відкриті для всіх… В Її руках – Сам Ісус Христос… Паломництво до Пацлавської чудотворної ікони – це шлях до джерела нашої Надії», – підкреслив єпископ.
Крім цього, проповідник зауважив, що народ, який стоїть під покровом Марії, сповнений надії на Божу справедливість і перемогу над злом, яке намагається диктувати свою волю світові. «Перемогу, яка під покровом Марії може стати шансом для сучасного людського суспільства, вийти на шлях власного відродження у світлі Божої правди та справедливості. Бо жодна людська сила, жодні міжнародні перемовини і дипломатія не дадуть нам тієї сили, щоб пройти шляхом до правдивої свободи і гідності. Тою дорогою нас перевести може лише Господь», – зауважив проповідник.
Завершуючи проповідь, владика Ярослав закликав молитися, щоб Пресвята Богородиця «взяла у свої обійми наш народ, нашу Церкву, наше воїнство» і щоб Її чудотворна ікона завжди нагадувала: Бог приходить до нас через Свою Матір, щоб підтримати і дати нове життя. «Нехай наші молитви кріплять на дусі захисників України, нехай всенародна підтримка додає снаги українським витязям здолати окупанта. Нехай Божа мудрість веде всіх нас дорогами правди, а Божа любов надихає кожного до щирої молитви й щоденної праці на славу Божу та для добра рідного народу», – сказав у підсумку владика Ярослав.
Після завершення богослужіння владика Ярослав склав подяку отцю Євгену Карпінцю, адміністратору відпустового місця, а також усім, хто з ревністю та самовідданістю щороку долучається до організації паломництва до Української Кальварії. Він також висловив вдячність численним прочанам, які цього року прибули, щоб спільно взяти участь у богослужіннях.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
Автор світлин – Надія Попадинець
- Проповідь під час прощі на Українській Кальварії (2025)
- Владика Ярослав: Завдання людини – стреміти до звершеного преображення свого життя
- Проповідь з нагоди Преображення Господа нашого Ісуса Христа (2025)
- 10 і 15 серпня 2025 року Божого проголошено днями ювілейних прощ до Української Кальварії та до Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці
- Владика Ярослав: Господь діє в житті кожного за мірою його віри
