Під час проповіді владика Ярослав зауважив, що встановленню свята Воздвиження Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста передував ряд важливих подій. «Це Свято пов’язане із хрестом як символом перемоги, адже імператор Костянтин, йдучи з військом, аби здобути перемогу над своїм опонентом, побачив на небі дивний знак — знак хреста й почув слово Боже: „Цим знаком переможеш“», — сказав проповідник. Тоді імператор наказав нанести знак хреста на щити своїх воїнів, і так здобув перемогу над переважаючим військом свого опонента.
Завдяки цій подій Костянтин зрозумів, що переможець не він, а — Господь, який відкрив йому знак перемоги — знак хреста. «Імператор Констиянтин розпорядився відправити до Єрусалиму на пошук Господнього Хреста експедицію, яку очолила його мати Олена. Вона ж і віднайшла в Єрусалимі в 326 року Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос», — розповів єпископ.
Відтак на згадку про свою перемогу Костянтин збудував в Єрусалимі величний храм Воскресіння Господнього, який освячено 26 вересня 335 року. 27 вересня цього ж року відбулося воздвиження, тобто підняття, віднайденого Хреста Господнього. Крім того, до святкування празника Воздвиження прилучився ще факт повернення персами Хреста Господнього на початку VІІ столітті.
Далі владика Ярослав зауважив, що Своє розп’яття Господь провістив такими словами: «Тож так, як Мойсей, змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним» (пор. Ів. 3, 14). «Господь проводить зв’язок між своїм майбутнім розп’яттям і мідним змієм, якого Мойсей підніс на жердині в пустелі. Господь за нарікання невдячних ізраїльтян, що відвернулися від Бога, допустив кару — червоних змій. І тільки той, хто був вкушений змією, зміг врятуватися, коли поглянув на мідяного вужа», — зазначив єпископ.
Піднесений на стовпі мідяний вуж став праобразом хреста Христового, «щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним» (Ів 3,15). «Подібно, як старозавітні люди Ізраїля, подивившись на мідяного змія, залишалися невразливими до його укусів, так само і ми, дивлячись з вірою і надією на хрест Спасителя, на виявлену Божу любов до нас через благодать Святого Духа, навертаємось серцем до Бога і, пройняті болем за гріхи у Святій Тайні Сповіді, постановляємо жити по-новому. Ми віруємо, що милосердний Бог, котрий у своєму розп’ятому Сині дарує нам життя вічне, є сильнішим за гріх і його смертоносну силу, і її Він може принести в наше життя», — сказав проповідник.
Відтак владика Ярослав наголосив, що хрест є вічним символом безконечної Божої любові до нас грішних, символом всепальної Христової жертви, символом нашого відкуплення і спасіння, символом Христової перемоги над смертю і дияволом. «Хрест безпосередньо пов’язаний з Ісусом Христом, і саме тому він для нас являється джерелом любові, дорогою, яка єднає нас із Господом», — наголосив єпископ.
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Петру Івасівці та парафіянам храму за спорудження каплиці Гробу Господнього.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2024)
- У Катедральному соборі в Дрогобичі відбулась молитва за жертв війни
