Під час проповіді владика Ярослав пояснив недільне євангельське читання, в якому розповідалось про те, як Ісус зцілив у синагозі хвору жінку. За словами проповідника, Господь навчав у синагозі, оскільки вона була місцем для молінь і повчань. Силу Своїх слів Він підкріплював промовистими вчинками. «Слово, яке Він провіщає, показує себе живим і діяльним через певні знаки милосердя й оздоровлення, які супроводжують це навчання», — зазначив єпископ.
За словами євангелиста Луки, жінка, на яку Ісус звернув увагу, була багато років пригніченою, розбитою, зігнутою. «Вона була у владі внутрішнього поневолення, яке походило від злого духа», — сказав єпископ. Євангеліє передає нам три характеристики цього жесту оздоровлення: Ісус Христос її побачив, покликав і поклав на неї Свої руки. «Людина відповідає на Божий поклик, коли вона віддає себе Божому милосердю, саме тоді вона може стати повноцінною людиною, може випростатися, звільнитися від поневоленого зла та споглядати свого Творця», — наголосив владика Ярослав.
Чому сучасна людина відчуває себе розбитою і поневоленою? Що є джерелом її зцілення? «Оскільки людина вибрала життя без Бога, в її життя прийшли хвороби, терпіння і смерть, які наповнили його розбитістю, не тільки життя однієї людини, але навіть країни, нації, міста і сім’ї», — зауважив проповідник.
Ісус Христос прийшов поєднати ці зруйновані стосунки між людиною і Богом. «Він хоче показати нам, як Бог бачить кожного з нас і діє в нашому житті. Він діє навіть тоді, коли ми цього зовсім не очікуємо і не сподіваємося. Він перший нас зауважує, бо ініціатива завжди належить Богові», — пояснив проповідник. Природа дає нам багато прикладів як надлам може обернутись у щось добре. «Як Бог бере розламану землю і дає урожай, розламані хмари і дає дощ, розмолоту пшеницю і дає хліб, так Він бере розбитих людей, таких як Апостол Петро, котрий, розбитий гріхом, гірко плакав, і робить їх святими, посудинами для більшої Божої слави», — наголосив проповідник. У стані розбитості серце людини стає м’яким, сокрушеним. «Жертва Богові — дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить» (пор. Пс. 51,17). «Іноді тільки тоді, коли ми є розламані, розбиті аж до відчаю, ми усвідомлюємо, наскільки ми є обмежені та як досконало надіятися на Бога. Іноді лише тоді, коли ми є розбиті, ми упокорюємося перед Богом, даємо Йому простір діяти у нашому житті», — додав єпископ.
Наприкінці богослуження владика Ярослав привітав вірних зі святом св. Андрія Первозванного, який, стоячи на київських горах благословив майбутнє України у вірі Христовій. «З вірою і надією поручаємося молитвам святого апостола Андрія Первозванного, щоби за його заступництвом Господь не переставав прихиляти милість до нашого народу, щоб Господь зміцнював його в істинній вірі, захистив перед всякою ворожою силою, допоміг побороти різні труднощі й негаразди», — сказав владика Ярослав.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав: Упродовж всього нашого життя ми мандруємо до Єрусалиму [фото]
- Проповідь на п’яту неділю Великого Посту (2024)
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
