SDE

У Підбужі вшанували 100-літній ювілей з дня смерті о. Кирила Селецького: «Він, здається, не змарнував ніколи хвилини часу»

26 березня 2018
Друк E-mail
ФотоЗгромадження сестер св. Йосифа ОПДМ
Відзначення Ювілейного року – 100 ліття з дня переходу до вічності Слуги Божого о. Кирила Селецького в смт. Підбуж, де 29 березня 1835 р. народився отець-прелат.

У неділю 25 березня 2018 року мешканці смт. Підбуж, Дрогобицького району, уже не вперше вітали сестер Згромадження св. Йосифа ОПДМ УГКЦ. Цього разу сестри-йосифітки взяли участь у подячній Божественній Літургій за дар життя їх засновника в греко-католицькому храмі Вознесіння Господнього. Недалеко від церкви знаходиться православний храм на честь Собору св. Івана Хрестителя, в якому був охрещений Слуга Божий.

Підбужани чисельно прийшли на недільне богослуження. Гармонійно, в тон із хористами підносили свої молитви. Під час єктенії усильного благання отець-парох Тарас Сенюра виголосив прохання за прославу Слуги Божого о. Кирила Селецького.

У кінці Божественної Літургії слово мала с. Євфросинія Сеник, яка коротко представила основні моменти життя о. Кирила, які яскраво свідчать про велич його особи. Наголосила на двох яскравих рисах характеру засновника: велику працьовитість та відданість Божій волі. «Він, здається, не змарнував ніколи хвилини часу. Якщо ішов на прогулянку, то або тому, що його організм був вичерпаний, або тому, щоб обдумувати план праці». Так написав про о. Кирила у своїй книзі «Отець-пралат Кирило Селецький засновник монаших згромаджень» блаженної пам‘яті владики Андрія Сапеляка.

Завдяки наполегливій праці о. Селецький зумів помножити, думаю, всотеро свої таланти, – відзначила с. Євфросинія. Тому нині ми можемо говорити про нього окремо як про душпастиря, про письменника, публіциста, народного діяча, засновника перших активних жіночих монаших згромаджень в УГКЦ, педагога.

О. Кирило працював найперше над собою. Це видно з того, як старанно готувався до недільних проповідей: розважав на Словом Божим, читав твори Святих Отців, спочатку вголос проповідував для себе, а потім уже з амвона. До себе був дуже вимогливий, до інших – лагідний. Строго заховував усі пости. Те, що люди жертвували на Парастас, роздавав бідним, згодом – новозаснованим сестрам Служебницям та сестрам св. Йосифа.

Коротко описавши літературний доробок о. Кирила, серед якого слід відзначити перший переклад українською мовою Катехизму у 1868 та видання того ж року першого підручника української мови для школи й родин «Своя хата», сестра презентувала для вірян три книжечки, видані впродовж 2016-2018 років. Це – «Пригоди Джеймса Кука», «Відкриття Америки» й «Божі заповіді в оповідках». Хоча книги призначені, в основному, для підлітків, але кожен може почерпнути з них щось для себе. «Дуже легко читаються, проте не зовсім скоро, бо деякі уривки спонукають до призадуми. Хочеться просто зупинитися й спитати себе, а як я живу?» - поділилася з досвіду власного читання сестра.

Головна Настоятелька Згромадження сс. св. Йосифа ОПДМ, с. Єлисавета Бігун, вручила пароху ювілейну медаль із зображенням о. Кирила й роками його життя.

Після закінчення богослуження парох греко-католицької громади о. Тарас Сенюра провів сестер до основних місць, пов‘язних з життям о. Селецького: школи, де на фронтальній стіні між вікнами приміщень для дошкільнят вмонтований бронзовий барельєф Слуги Божого та споруди старої школи, в якій вчителювава батько о. Кирила – Михайло. Поруч зі школою ще збереглися стіни помешкання сім‘ї вчителя.

На закінчення прощі до місця народження свого засновника сестри-монахині заохотили підбужан просити про великі ласки в Господа через заступництво о. Кирила. «Звідси, з Підбужа має ширитися культ нашого спільного духовного батька, бо запалену свічку ніхто не кладе під ліжко, а лише на свічник, щоб горіла для всіх!»

Згромадження сестер св. Йосифа ОПДМ

Теми: Підбузький деканат

Інші публікації за темою

banner

Архів
^ Догори