Різдвяне послання владики Ярослава (2018)
SDE

Різдвяне послання владики Ярослава (2018)

01 січня 2018
Друк E-mail

Сьогодні Христос народжується у Вифлеємі від Діви,

сьогодні Безпочатковий починається і Слово стає тілом…

 (Стихири на хвалитних Утрені Різдва)

 

Всесвітліші та всечесніші отці!

Преподобні ченці та черниці!

Дорогі в Христі брати і сестри!

 Христос рождається!

 

Різдвяна благовість пронизує простори Вселенної, як і дві тисячі років тому, долаючи кордони, преображаючи світ, вселяючи в людські серця радість і надію. Христос народився і долучився до людської знедоленості. Він прийшов не в славі, а в приниженні - у невеликому місті Вифлеєм, в убогій печері в яслах, бо ніхто не прийняв Його у свій дім. У таких скромних умовах народжується Предвічний Бог, який устами пророка Ісаї говорить про себе: «Небо - мій престол, а земля - мій підніжок. Який дім ви мені могли б збудувати? І де те місце, на якому я міг би спочити? Все моя рука зробила, і так усе те сталося» (Іс. 66, 1-2).

Різдво Сина Божого – одна з найбільших таємниць Великого Бога. Для багатьох вона незрозуміла, у багатьох викликає захоплення, а дехто навіть зневажливо ставиться до неї та ігнорує її. Але, як відомо, від того, що ми не помічаємо сонце, воно не перестає світити і зігрівати світ. Хтось може не сприймати прихід Сина Божого у світ, але це не применшує Божественного промислу стосовно людського роду.

Христос приходить, охоплюючи всю повноту людського буття і відкриваючи нам можливість прилучитися до Божественного і вічного життя. Він відроджує гідність людини, створеної на образ і подобу Творця (пор. Бут. 1, 26), обдаровує нас новим, християнським життям, яке є запорукою нашого вічного буття в Небесному Царстві. За словами преподобного Єфрема Сирійського, «Божество прийняло на себе печать людини, щоб людство прикрасилося печаттю Божества» (Піснеспіви на Різдво Христове). Тому в ці святкові дні людський рід молитовно прославляє Різдво Христове та з особливим трепетом вклоняється Божій Дитині. Небо і земля нині торжествують, бо воплочується Спаситель світу, який, будучи Сином Божим, зі своєї любові до нас стає Сином Людським; стає тим, ким Він не був, щоб нас зробити тими, якими ми повинні стати.

«Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте, Христос на землі – бадьортеся!» – закликає нас Церква у своїх різдвяних гімнах (Канон Утрені Різдва). Тому серед різноманітних життєвих негараздів не біймося зустріти нашого Спасителя. Він стоїть і стукає в двері серця кожного з нас, очікуючи, що ми щиро приймемо Його і Він народиться в нас, як колись у вифлеємському вертепі. Ми ж підносімо хвалу Богові не лише молитвами та піснеспівами, а й добрими справами на благо ближнього, рідного народу та для зростання Церкви. Таїна Христового народження у Вифлеємі матиме для нас значення тільки тоді, коли Божий Син народиться в душі кожної людини. Тож якщо хочемо, щоб і в нашому серці оселився Христос, будьмо милосердними до ближніх, долаймо грішні пристрасті – Він прийде і просвітить, розрадить і обігріє нас. Приймаючи Христа, ми стаємо причасниками Його благодаті, сили і слави, істини та любові!

Різдво Христове – це свято невимовного торжества й радості, бо Господь замешкав серед свого народу. Тому ми сповнені впевненості, бо якщо Бог з нами, то хто проти нас: «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Іс.8, 10). І ця наша радісна впевненість є нескінченною, бо присутність Бога у світі, у людській історії і в житті кожного з нас не переминає, як Він сам пообіцяв: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20).

Дорогі в Христі! Різдво Христове дарує нам віру, надію й любов, відкриваючи шлях до життя вічного, до торжества правди й добра. На жаль, цьогорічна різдвяна благовість звучить в неспокійному світі, в якому панує агресія, несправедливість, злоба і лукавство. Уже кілька років проти нашої Батьківщини ведеться війна, постріли і вибухи якої відлунюють батьківським і материнським болем, сирітським плачем і вдовиним горем по всій нашій землі та навіть далеко поза її межами. «Як страждає один член, страждають усі з ним члени…» – каже апостол Павло (І Кор. 12, 26). Тому ми співпереживаємо зі всіма, хто через війну і ворожу окупацію на Сході й Півдні України не може вповні відчути радість Христового Різдва. У цій непростій ситуації, коли ми перебуваємо у смертельній небезпеці від зовнішньої військової агресії та внутрішньополітичних чвар, нас надихають слова пророка Ісаї: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш!… він прийде й спасе нас» (Іс. 35, 3-4). Пам’ятаймо, що Христос приніс на землю мир, тому маємо жити в однодумності та любові, і це допоможе нам встояти під час різних життєвих випробувань.

Ми вступаємо в новий рік Божої благодаті. Це 1030-й рік від Володимирового Хрещення Русі-України, коли наш народ відкрив перед Христом двері свого серця. Якщо перед лицем різноманітних викликів і загроз ХХІ ст. ми хочемо вбезпечити наш український дім, то продовжуймо будувати його на надійному фундаменті. Бо каже Христос: «Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі» (Мт. 7, 24-25). Тому дбайливо зберігаймо християнську віру, яку ми прийняли понад тисячоліття тому, і старанно дотримуймося моральних цінностей, виховуючи наших дітей і молодь у вірності Христові та Його Церкві.

Наступний 2018 рік Божий – ювілейний для нашої Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Ми відзначаємо 25 років відтоді, як 12 липня 1993 р. Б. за рішенням Синоду єпископів її створив тодішній Глава нашої Церкви, світлої пам’яті Блаженніший Мирослав Іван Любачівський в умовах, коли наша Церква поставала з руїн після кількох десятиліть переслідування більшовицьким режимом. Відзначаючи цей ювілей, ми хочемо подякувати Богові за ті незліченні благодаті, які ми від Нього отримали, а також скласти дяку всім, хто впродовж цього періоду вірно та великодушно підтримував і надалі підтримує наші зусилля в розбудові церковного життя. Спогадуючи минуле, ми з вірою споглядаємо у майбутнє, благаючи Господа, щоб Він і надалі своєю могутньою десницею благословив та підтримував наші душпастирські ініціативи на служінні Божому людові.

Дорогі в Христі! Сердечно вітаю всіх вас зі святом Христового Різдва! Нехай милосердний Господь благословить нам провадити земне життя в мирі й благочесті з надією на вічне спасіння. Розпочнімо новий 2018 рік Божий у твердому переконанні і молитовному очікуванні, що «Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром» (Пс. 29, 11). Нехай по всьому світі зникне злоба, стихне ворожість, а запанує мир і спокій, щоб разом з небесними силами людський рід заспівав радісну пісню: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання!» (Лк. 2, 14). Прославляймо Господа в наших колядках і вертепах, продовжуймо древні традиції нашого народу та передаваймо їх майбутнім поколінням, несучи різдвяну радість від хати до хати вулицями наших міст і сіл. Нехай ця радість дійде до всіх, хто перебуває далеко від рідного дому, до тих, хто захищає наш мир і спокій, до поранених, недужих, немічних і самотніх. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами!

 

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

+ ЯРОСЛАВ (Приріз),

Єпископ  Самбірсько-Дрогобицький

 

Дано в Дрогобичі,

при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,

у празник Святого Миколая, Архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця,

19 грудня 2017 року Божого

Теми: Ярослав (Приріз)

Інші публікації за темою
^ Догори